За час свого існування кафедра загальної і клінічної фармакології та фармакогнозії Одеського національного медичного університету зазнавала реорганізацій, залишаючись завжди одним із провідних освітніх і наукових центрів у сфері медичної та фармацевтичної освіти України. Кафедра фармакології та бальнеології була організована у 1902 році видатним ученим професором П. Я. Борисовим, учнем І. П. Павлова. У подальшому історія кафедри пов’язана з іменами таких видатних учених, як професор Д. М. Лавров, який був автором першого радянського підручника з фармакології, професор
С. В. Циганов, професор Я. Б. Максимович, професор В. Й. Кресюн. За більш ніж 120-річну історію на кафедрі підготовлено понад 80 кандидатів і 25 докторів наук. Кафедра фармакогнозії ОНМедУ була створена у 2002 році разом з організацією в університеті фармацевтичного факультету. Завідувачем кафедри став учень професора В. Й. Кресюна, доктор медичних наук, професор Я. В. Рожковський. За час існування колективом кафедри фармакогнозії надруковано в різних наукових виданнях України та за кордоном понад 220 наукових статей, отримано 16 патентів на винахід та корисну модель, підготовлено 11 кандидатів наук. У 2020 році на базі кафедри фармакології та кафедри фармакогнозії ОНМедУ була створена кафедра фармакології та фармакогнозії, яка у 2023 році була реорганізована в кафедру загальної і клінічної фармакології та фармакогнозії. Наразі до штату кафедри входять 3 професори, 7 доцентів, 2 старших викладачі, 3 асистенти. Про те, як змінювалися підходи до вивчення дисциплін та яким чином відбувається освітній процес сьогодні, нам розповів очільник кафедри професор Ярослав Володимирович Рожковський.
— Від моменту здобуття Незалежності нашої держави Ваша кафедра пройшла шлях суттєвих трансформацій. Чи вдалось адаптуватися до нових освітніх і наукових стандартів?
— В освітньому плані наша кафедра може пишатися тим, що вперше в Україні у 1986 році ввела в освітній процес дисципліну «Клінічна фармакологія», без знань якої неможлива сучасна підготовка висококваліфікованого лікаря. За роботу над національним підручником «Фармакологія» академіку НАМН України професору В. Й. Кресюну разом з колективом співавторів була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки (2017 р.).
Останніми десятиліттями суттєво змінилися підходи до викладання дисциплін: класичні лекції поступово доповнюються інтерактивними методами навчання, впроваджуються сучасні технології моделювання та віртуальні симуляції клінічних випадків. Зросла роль доказової медицини у підготовці фахівців, а також поглиблене вивчення механізмів дії лікарських засобів. Запровадження кредитно-модульної системи допомогло наблизити освітній процес до європейських стандартів. Кафедра активно використовує сучасне обладнання для досліджень і навчання. Використання цифрових платформ, комп’ютерного тестування та дистанційних навчальних технологій сприяє ефективному засвоєнню матеріалу та підготовці висококваліфікованих спеціалістів у сфері медицини та фармації.
— На жаль, наша країна наразі переживає дуже непрості часи. З якими труднощами сьогодення Вам доводиться стикатись та як вдається їх долати?
— Пандемія COVID-19 стала першим серйозним випробуванням, що змінило підхід до освітнього процесу. Кафедра швидко адаптувалася до дистанційного навчання, впровадивши онлайн-платформи та інтерактивні форми контролю знань. Хоча це потребувало значних зусиль, у підсумку такі зміни допомогли зробити навчання більш доступним і технологічно розвиненим. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну перед викладачами і здобувачами постали нові виклики. Незважаючи на складні умови, кафедра не припинила своєї діяльності. Навчальний процес триває у змішаному форматі, забезпечуючи безперервність освіти. Головними труднощами стали проблеми з доступом до навчальних матеріалів, психологічний тиск на здобувачів і викладачів, а також необхідність проведення досліджень в умовах воєнного стану. Проте навіть у цей складний час кафедра продовжує активну наукову діяльність. Викладачі, молоді вчені і здобувачі вищої освіти, які є членами наукового гуртка кафедри, беруть участь у всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях, співпрацюють із закордонними колегами та долучаються до дослідних проєктів у сфері фармакології та фармакогнозії. Це дає змогу підтримувати науковий потенціал і сприяти розвитку медицини навіть у воєнний час.
— Якими науковими досягненнями за останній час кафедра пишається найбільше?
— Значним досягненням кафедри на сучасному етапі є серія наукових досліджень, спрямованих на пошук шляхів подолання антибіотикорезистентності. У цьому напрямі кафедра активно співпрацює з провідними науковими центрами світу, а доцент С. І. Богату у рамках цієї дослідної роботи двічі ставала стипендіатом Німецького наукового товариства DAAD. Це дало змогу реалізувати спільні із закордонними колегами наукові дослідження, спрямовані на вивчення антибактеріальних та антибіоплівкових властивостей нових сполук — похідних аміногексафторсилікатів — щодо мультирезистентних бактерій та оральних патогенів. Дані сполуки були синтезовані співробітниками кафедри фармацевтичної хімії та технології ліків ОМедУ, а експериментальні дослідження проводились у лабораторіях кафедри фармацевтичної біології Університету Грайфсвальду (Німеччина). Співпраця з закордонними колегами допомогла отримати цінні наукові результати, що мають потенціал для розробки нових антимікробних препаратів.
Ще важливою складовою наукової роботи кафедри є співпраця з Університетом Каліфорнії (Сан Дієго, США), результатом якої стало отримання міжнародного пілотного наукового гранту “Differences in M. tuberculosis strain distribution based on the HIV serostatus” Національного інституту здоров’я (NIH) США у 2024 році. Дослідження присвячене вивченню генетичних особливостей збудника туберкульозу, які впливають на ефективність протитуберкульозної терапії, і є продовженням багаторічної копіткої роботи співробітників кафедри з вивчення генетичних особливостей людини і мікроорганізмів, що є важливими для лікування цілої низки соціально небезпечних інфекцій, зокрема туберкульозу, ВІЛ / СНІДу, вірусного гепатиту С.
— Кажуть, якою темною б не була ніч, за нею обов’язково настане світанок. Яким Ви бачите майбутнє ОНМедУ та кафедри?
Попри всі виклики, ОНМедУ продовжує свій розвиток, прагнучи відповідати світовим стандартам освіти та науки. У майбутньому кафедра планує ще більш активно впроваджувати цифрові технології у навчальний процес, розширювати можливості для міжнародної співпраці та створювати нові наукові лабораторії. Серед головних прагнень — поглиблення досліджень у галузі персоналізованої медицини, створення нових фармакологічних підходів до лікування складних захворювань, а також активна участь у розробці національних стандартів у фармацевтичній галузі. Кафедра мріє про те, щоб у майбутньому її випускники стали лідерами у сфері медичних і фармацевтичних досліджень, сприяючи розвитку української науки на міжнародному рівні.
Тож незважаючи на всі труднощі, кафедра залишається осередком знань, науки та професійного зростання. Її історія продовжує писатися, а майбутнє наповнене амбітними цілями та прагненням до досконалості.