Протягом 125 років в ОНМедУ сформувалися відомі наукові медичні школи (офтальмологічна, педіатрична, терапевтична, гінекологічна, патологічна тощо), що принесли нашому закладу світову славу. Та передусім Одеський національний медичний університет широко відомий за межами України своєю хірургічною школою. За минулий історичний період тут було виховано плеяду видатних хірургів-практиків, учених і дослідників, що зробили вагомий внесок у розвиток міжнародної медичної науки.
Кафедра хірургії, променевої діагностики, радіаційної медицини, терапії та онкології ОНМедУ сьогодні є продовжувачем славетної історії хірургічної школи світового рівня під керівництвом Володимира Володимировича Грубніка — члена Європейської асоціації ендоскопічних хірургів, віце-президента Української асоціації малоінвазивних ендоскопічних і лазерних технологій, президента Асоціації хірургів Одеси, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державних премій України, члена правління Європейської асоціації ендоскопічних хірургів (ЕАES), д. мед. н., професора, який вперше в Україні впровадив новий напрям у хірургії — ендоскопічну та малоінвазивну хірургію.
— Володимире Володимировичу, як відбувається освітній процес сьогодні? Наскільки підвищує ефективність навчального процесу використання сучасних медичних інноваційних технологій та симуляційного обладнання?
— Кафедра хірургії, променевої діагностики, радіаційної медицини, терапії та онкології посідає ключове місце серед провідних кафедр України. Уперше в Україні, у 1993 році, почали виконуватися лапароскопічні операції — настала ера малоінвазивної хірургії. Вдалося налагодити контакти з європейськими університетами: Польщі, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, Іспанії. Значним поштовхом у розвитку новітніх технологій стала співпраця з хірургами США. Американські колеги передали для навчання відеофільми, відео лекції, посібники та підручники з хірургії. Були втілені в практику та у навчальний процес нові оперативні втручання: на жовчних протоках, стравоході, кишечнику, шлунку, при різних грижах. Упроваджено тестування здобувачів на платформах українських програм, а також на платформах американських, англійських і німецьких університетів. Закуплено сучасне обладнання для симуляційних класів, де здобувачі вищої медичної освіти можуть відпрацьовувати хірургічні навички. Організовано кілька навчальних операційних із сучасним хірургічним обладнанням, у яких здобувачі та інтерни можуть брати участь у різноманітних малоінвазивних операціях.
— Роботу кафедри неможливо уявити без наукової діяльності. Які досягнення у цій галузі, на Вашу думку, мають особливу вагу у світовій медицині?
— На кафедрі триває плідна наукова робота. Була створена Українська асоціація ендоскопічних хірургів, яка стала частиною EAES. Співробітники кафедри беруть участь у засіданні EAES щороку з кількома доповідями (від 3–7) з актуальних питань хірургії. Вдалося організувати навчання співробітників кафедри в європейських навчальних центрах — Гамбурга, Кіля, Франкфурта, Амстердама, Парижа, Афін, Утрехта, Барселони. Фахівцями кафедри було видано підручник з хірургії для навчання здобувачів вищої освіти та інтернів. Уперше в Україні було написано і видано посібник з малоінвазивних операцій у хірургії та гінекології, що дало можливість хірургам і гінекологам у різних куточках України впровадити в практику лапароскопічні, торакоскопічні, малоінвазивні втручання.
Розроблені й удосконалені операції на жовчних протоках і підшлунковій залозі. Наукову новизну міжнародного значення мають новітні оригінальні лапароскопічні операції при великих і гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми. Удосконалені малоінвазивні операції на надниркових залозах, розроблені оригінальні методи лімфодисекції при пухлинах молочної залози та товстої кишки. Про всі ці досягнення доповідалось на міжнародних симпозіумах і конференціях.
Опубліковані статті у провідних світових журналах. За новітні розробки отримані премії на міжнародних конференціях у Йокогамі (Японія), Гельсінкі (Фінляндія), Сан-Антоніо (США).
— Останні роки виявилися особливо важкими і для України, і для університету. З якими викликами довелось стикнутися під час війни та які досягнення для Вас — особливий привід для гордості?
— У роки війни кафедра продовжує роботу з великим навантаженням. Сім співробітників кафедри пішли воювати до лав ЗСУ. Фахівцями кафедри надано великий обсяг медичної допомоги пораненим бійцям. Розроблені оригінальні методики видалення осколків мін і снарядів, проводилися сучасні реконструктивні операції на органах черевної порожнини та легень. Захищено дві дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії за воєнною тематикою. Попри дуже складні умови, триває викладання хірургічних дисциплін здобувачам вищої освіти та інтернам. Крім того, вдосконалені методики навчання хірургічних навичок не тільки за мирних часів, а й на полі бою.
Незважаючи на війну, продовжується інтенсивна наукова робота. Удосконалюються лапароскопічні та торакоскопічні операції при різних патологіях. Вдалося організувати плідну співпрацю з Амстердамським науковим хірургічним центром, професори якого проводять відеоконференції та читають лекції з новітніх розробок у хірургії. Видано посібник «Ендоскопічна і роботизована хірургія» (2023) за участі співробітників кафедри і науковців Амстердамського наукового хірургічного центру. Співробітники кафедри беруть активну участь у роботі EAES, а також Американської асоціації хірургів (SAGES). Інтерни-хірурги почали опановувати методики роботизованої хірургії. Сьогодні проводиться плідна праця щодо застосування штучного інтелекту в діяльності кафедри.
— Яким Ви бачите майбутнє Одеського національного медичного університету та кафедри? Про що мрієте більше за все?
— Одеський національний медичний університет — один із найстаріших навчальних закладів України. Університет славився у минулому, посідає почесне місце сьогодні й має бути найкращим у майбутньому. Для цього в ОНМедУ є всі можливості: потужний склад науковців, непогана матеріальна база і тісні стосунки з найкращими університетами Європи та Америки. У майбутньому треба буде розвивати відносини з університетами Європи, сприяти навчанню молодих спеціалістів у провідних медичних центрах, широкому застосуванню штучного інтелекту, що допоможе розробляти та вдосконалювати новітні хірургічні технології. Впевнений, що випускники ОНМедУ матимуть настільки високий рейтинг, що зможуть працювати у медичних закладах Європи.